Фітотерапевт

Природні дари для здоров’я

Сосна звичайна – лікувальні властивості

Сосна звичайна – високе (до 35 м) вічнозелене дерево сімейства соснових, з округлою кроною і буро-коричневою корою. Гілки густо вкриті довгими гострими зеленими голками, розташованими по дві в одній піхві. Рослина однодомна. Жіночі суцвіття сидять на кінцях пагонів, чоловічі – у їх підстави. Цвіте в травні. Плоди – яйцевидно подовжені шишки. Розташоване в шишках насіння дозріває на другому році, зберігає схожість до 8 років.

Поширення: сосна звичайна – одне з найпоширеніших дерев у північній і середній частині країни, росте у вигляді суцільних соснових лісів, у змішаних лісах, а також поодинокими екземплярами.

Використана частина: соснові бруньки, хвоя, а також живиця сосни і дьоготь. У бруньках міститься ефірна олія складного змісту, дубильні речовини, пініпікрін, в хвої дерева – аскорбінова кислота (0,3%), ефірна олія і дубильні речовини, в живиці – до 35% ефірного масла і смоляні кислоти – декстропімарова (до 18%), левопімарова (до 36%), палюстрова і абієтинова.

Збір і заготівля: «бруньки» (зачатки майбутніх пагонів) сосни заготовляють взимку або ранньою весною в період набухання. Їх зрізають секатором у вигляді коронок (навколо центральної бруньки розташовані кілька бічних) із залишком стебла близько 3 мм. Сушать під навісами або в приміщеннях з хорошою вентиляцією. Зазвичай сировина висихає за 10-15 днів. Не можна сушити в сушарках або на горищах під залізним дахом, так як при цьому смола розтоплюється і випаровується. Термін зберігання сировини – 2 роки. Хвою у вигляді «лапок» збирають протягом усього року на лісосіках і зберігають у закритій дерев’яній тарі 2 роки.

Сосна звичайна у народній медицині

Застосування: Використовуються в основному бруньки сосни як відхаркувальний, сечогінний, потогінний і дезинфікуючий засіб. Рекомендується при бронхітах, пневмоніях, бронхоектазах, ревматизмі, ревматоїдних артритах, холециститі, холангіті, при пієлонефриті та циститі. Скипидар, одержуваний з соснової деревини, володіє дратівливою і антисептичною дію і широко застосовується зовнішньо при радикуліті, міозиті, захворюваннях суглобів, бронхоектатичній хворобі, бронхіті і туберкульозі легенів. Скипидар додають у ванни і використовують для інгаляцій. Сосновий дьоготь у складі різних мазей застосовують при лікуванні шкірних захворювань. Різні частини сосни широко й різноманітно використовують як в науковій, так і в народній медицині. Соснову смолу (живицю) переганяють з водяною парою і отримують так званий жовчний скипидар, після очищення якого отримують очищену терпентинову олію. Скипидар вживають у медицині зовнішньо як місцевий подразнюючий та відволікаючий засіб для розтирань при невралгіях, подагрі, ревматизмі, міозиті, запаленні суглобів. Іноді скипидар в суміші з вазеліном у співвідношенні 1:5 використовують у вигляді компресів при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Очищене терпетинове масло втирають в шкіру в області суглобів при артритах та інших запальних захворюваннях. У вигляді інгаляцій скипидар використовують при бронхітах. Відвар бруньок сосни використовують як дезінфікуючий і відхаркувальний засіб при легеневих захворюваннях, що супроводжуються гнильною, вузькою, важко відкашлюючоюся мокротою: при бронхітах, абсцесах легені. Бруньки сосни звичайної входять до складу грудних зборів. Як сечогінний і дезинфікуючий засіб відвар бруньок сосни застосовують при сечокам’яній хворобі. Крім того, відвар використовують для інгаляцій і полоскань при ангіні, хронічному тонзиліті та гострих респіраторних захворюваннях. Настій хвої є багатим джерелом вітаміну С, і його здавна застосовують для лікування і профілактики цинги. Екстракт і настій хвої використовують для приготування хвойних ванн, які призначають при нервовому виснаженні, порушеннях кровообігу, повільно гоючихся ранах, артриті, ревматизмі і шкірних захворюваннях. У вигляді інгаляції настій ефективний при бронхіті, астмі та нежиті. З хвої отримують ефірну соснову олію, яку широко використовують в ароматерапії. У домашніх умовах її застосовують при порізах і виразках. Рекомендується для лікування артриту, астенії, подагри, м’язових болів, ревматизму, астми, бронхіту, циститу, інфекції сечовивідних шляхів. Воно знімає втому, позитивно діє при нервовому виснаженні і невралгії.

Рецепти:

- 1 столову ложку бруньок ввечері висипають у термос, заливають 0,5 л окропу. Настоюють протягом ночі, на наступний день випивають весь настій в 3-4 прийоми за 20-40 хвилин до їжі (в теплому вигляді).
- приготування відвару бруньок: 1 ст. л. соснових бруньок заливають склянкою гарячої води, витримують 30 хв на киплячій водяній бані, охолоджують 10 хв і проціджують. Приймають по третині склянки 2-3 рази на день після їди.
- приготування настою хвої (холодний спосіб): 4 склянки подрібненої хвої заливають 3 склянками холодної кип’яченої води, підкислюють сироваткою, столовим оцтом або лимонною кислотою за смаком, настоюють в темному місці 2-3 дні, потім проціджують. Приймають по 1-2 склянки на день після їди.
- приготування настою хвої (гарячий спосіб): 2 ст. л. хвої заливають 0,5 л окропу, тримають на слабкому вогні або водяній бані 10 хв, потім настоюють 2-3 години і проціджують. Приймають протягом дня в 2-3 прийоми, обов’язково після їжі.
- аптечні препарати: скипидар очищений (застосовують по 10-15 крапель на склянку гарячої води – для інгаляцій).

Протипоказання:

Гломерулонефрит, гепатит, вагітність. При частому і тривалому вживанні скипидар може викликати утворення міхурів, омертвіння тканин, задишку і безсоння. Соснові бруньки протипоказані при запальному процесі в паренхімі нирок.

Цікаві матеріали: