Фітотерапевт

Природні дари для здоров’я

Ожина сиза – лікувальні властивості, рецепти

Ожина сиза – колючий чагарник, довжиною 1-3 м. Цвіте влітку. Медонос.

Розповсюдження: поширена повсюдно в помірній зоні усіх континентів. Росте як на рівнинах, так і в горах, у світлих лісах, на вирубках і узліссях, в чагарниках, ярах, по узбіччях доріг і сонячним схилах.

Використана частина: з лікувальною метою використовуються плоди, листя, сік ягід і коріння. У ягодах ожини міститься значна кількість клітковини, органічні кислоти, глюкоза (2,88-3,64%), фруктоза (3,12-3,24%), сахароза (0,35-0,58%), вітаміни групи В , вітаміни С, А, Е, пектинові, ароматичні, дубильні і азотисті речовини, солі калію, мідь, марганець, фосфор, залізо. У листі виявлені флавоноїди, танін, дубильні речовини, яблучна, молочна, щавлева і винна кислоти, інозит, аскорбінова кислота (80-270 мг%), каротин, фітонциди; в насінні – жирна олія (12,9%).

Збір і заготівля: збирають молоде листя ожини протягом усього сезону, але сировина кращої якості виходить з листя, зібраного пізньою весною. Сушать під навісами або в сушарках при температурі не вище 40 ° С. Сухе листя повинне зберігати природний колір. Можна сушити і ягоди, але вони більш цінні в свіжому вигляді.

Вирощування: ожина сиза віддає перевагу легкому, вологому, родючому грунту, але дуже світлолюбна, хоча виносить невелике затінення. У період вегетації грунт розпушують 5-6 разів. Розмножують верхівковими і стебловими живцями або кореневими пагонами.

Ожина сиза у народному лікуванні

Застосування: ожина широко застосовується в народній медицині низки європейських країн в якості в’яжучого, кровоспинного, жарознижуючого, протизапального, заспокійливого, ранозагоювального, сечогінного, глистогінного, кровоочисного засобу. Експериментально встановлено, що екстракт листя ожини має виражену противірусну дію щодо вірусу герпесу. Ожина застосовується в народній медицині при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, трахеобронхітах, пневмонії, грипі, захворюваннях нирок, печінки, гастритах, ентероколітах, проносі, анемії, захворюваннях суглобів, шлункових кровотечах, підвищеній нервовій збудливості, а також при задишці, гіпертонії і атеросклерозі. Подрібнене листя ожини сизої прикладають до лишаїв, виразок і гнійних ран. Поліпшенню обміну речовин і складу крові сприяє тривалий прийом чаю з листя ожини. Свіжі плоди і сік плодів є відмінним полівітамінним загальнозміцнюючим засобом, використовуються при авітамінозах і в якості легкого проносного. Ягоди ожини у вигляді чаю рекомендуються як заспокійливий і загальнозміцнюючий засіб, особливо в період клімаксу. Встановлено також, що ягоди ожини регулюють діяльність кишечника, покращують його перистальтику, а недостиглі надають дезінфікуючу, противопоносну дію. Ефективним засобом вважається настій квіток і відвар гілок і коренів при ангіні (приймають всередину і полощуть горло) і хворобливих менструаціях. Вважають за доцільне при нервовому перенапруженні пити чай з сухого листя ожини. Чай з листя ожини, чорної смородини, суниці, м’яти, меліси, взятих у рівних співвідношеннях, приймають по 1 склянці тричі на день як приємний тонізуючий напій. Відвар з коренів ожини використовують як сечогінний засіб. При цукровому діабеті рекомендують приймати ожину разом з корою ясена, травою хвоща, коренем валеріани в рівних частинах. У Болгарії ля внутрішнього вживання готують і ожиновий чай. Листя попередньо кладуть у скляний або емальований посуд і тримають їх там, поки вони не зав’януть і не стануть чорними. Потім їх висушують на відкритому повітрі. Приготований з них чай смаком і ароматом дещо нагадує звичайний. Свіжі плоди ожини вживають в їжу, вони добре переносяться хворими. У свіжому і сушеному вигляді ягоди ожини використовуються для приготування варення, сиропів, настоянок, прохолодних напоїв, желе, пастили і компотів.

Рецепти:

- приготування настою (1): 1 ст. л. листя ожини заливають склянкою окропу і настоюють 2-3 години. Потім настій проціджують і п’ють по півсклянки 3-4 рази на лінь за 20 хв до їди при легких шлункових кровотечах, гастриті і діареї.

- приготування настою (2): 1 ст. л. листя заливають склянкою окропу, настоюють 15 хвилин і проціджують. П’ють при легких шлунково-кишкових розладах, простудних захворюваннях і як загальнозміцнюючий засіб.

- приготування настою ягід: 2 ст. л. сухих ягід залити склянкою окропу, настоювати 10-15 хв.

- відвар: 1 ст. ложка коренів на 500 мл окропу, варити 10 хвилин, процідити. Пити по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.

- настій: 2 ст. ложки сушених плодів на 200 мл окропу, настоювати 15 – 20 хвилин. Приймати по 2-3 склянки протягом 1-2 годин як потогінний засіб.
- порошок з сушених плодів використовується при проносі у дітей: дають по 1/2 ч. ложки 3 рази на день, підсолодивши цукром.

- настій: 50 г листя на 1 л окропу. Використовувати для полоскань, примочок і спринцювань.

Цікаві матеріали: