Фітотерапевт

Природні дари для здоров’я

Материнка звичайна – лікувальні властивості, рецепти

Материнка звичайна – багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте в липні і серпні.

Поширення: широко поширена на більшій частині території Росії, віддає перевагу світлим лісовим галявинам, схилам ярів, зарослям чагарників і узбіччям доріг.

Використовувані частини рослини: надземна частина (трава). Суха трава має сильний приємно-ароматний запах і гіркувато-пряний, терпкий смак. Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%), трітерпеноїди, β-ситостерин, алкалоїди, фенолкарбонові кислоти (кавову, розмаринову, хлорогенову), кумарини, флавоноїди, антоціани, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг%). Головними складовими частинами ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких досягає 44%. Крім того, у складі ефірної олії виявлені сесквітерпени, вільні спирти, геранілацетат та інші речовини.

Збір і заготівля: збирають рослину в період повного цвітіння, у липні – серпні, зрізуючи траву на відстані 20-30 см від землі. Сушать на повітрі в тіні або в сушарках, температура не повинна перевищувати 35 ° С. Суху траву обмолочують і відокремлюють грубі стебла. Термін зберігання – 3 роки.

Вирощування: вирощують материнку на родючих, вапнованих, пухких грунтах в сонячному місці. Удобрюють гноєм, компостом, мінеральними добривами. Розмножують навесні посівом насіння і діленням куща восени.

Материнка звичайна у народній медицині

Рослина діє заспокійливо на центральну нервову систему, застосовується при неврозах, безсонні, істерії, епілепсії, при гіпертонічній хворобі і атеросклерозі, в період клімактерію і при підвищеній статевій збудливості. Материнка посилює секрецію бронхіальних залоз, надає спазмолітичну, відхаркувальну і сильну потогінну дію. Призначається при бронхітах, пневмоніях, бронхоектазах, а також при бронхіальній астмі та коклюші. Трава збуджує апетит, нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, посилює перистальтику. Застосовується при спазмах шлунка і кишечника, при хронічних гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при атонічних запорах. Виявляє жовчогінну, протизапальну і антибактеріальну дію. Материнка звичайна використовується при захворюваннях печінки і жовчного міхура, посилює сечовиділення. У народній медицині вживають при ревматичному ураженні суглобів і при подагрі. Застосовується при болісних менструаціях і при аменореї, надає абортивну дію. Трава як зовнішній засіб знаходить застосування при екземі, шкірних висипах, для промивання ран. Відвар і настій материнки застосовують для ароматичних фітованн. Материнка є складовою частиною потогінних, вітрогонних і важких зборів.

Рецепти з матринкою звичайною:

- настій готують з 2 столових ложок трави на 2 склянки окропу (в термосі). Приймають в 3 прийоми за 20-40 хвилин до їжі.

- спиртова настоянка готується з розрахунку 10 г трави на 150 мл 70-відсоткового етилового спирту. Наполягають 7-10 днів у темному місці при кімнатній температурі. Приймають по 30-40 крапель 3-4 рази на день.

- при епілепсії застосовують траву материнки у вигляді настою (2 столові ложки на 1,5 склянки окропу – добова доза). Курс лікування 3 роки.

- приготування настою: 2 чайні ложки подрібненої трави заливають склянкою окропу, настоюють 15-20 хв і проціджують. Приймають теплим по півсклянки 3-4 рази на день до їди.

- приготування відвару: 2 ст. л. трави заливають склянкою гарячої воли, кип’ятять 15 хв у закритому посуді на водяній бані, охолоджують 45 хв і проціджують. Приймають теплим по півсклянки 2 рази на день до їди.

- для ванн використовують 100-200 г сухої трави на 2-3 л води (заливають окропом, настоюють 1-2 год і додають всю порцію в ванну з водою).

- 2 ст. л. сухої трави материнки на 1 склянку окропу, настоювати 1-2 год, процідити. Приймати в теплому вигляді за 20-30 хв до їди по 1/2 склянки 3-4 рази на день при неврозах.

- 50 г сухої трави материнки заварити в 10 л води. Використовувати для ванн і обливань при дратівливості, стресах.

Протипоказання:

не можна застосовувати зелену траву, а також настій материнки при вагітності, гіперацидний формі хронічного гастриту, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гіпертонічній хворобі.

Цікаві матеріали: