Фітотерапевт

Природні дари для здоров’я

Льнянка звичайна – властивості

Льнянка звичайна – багаторічна трав’яниста рослина сімейства норичникових. Плід – округла 2-гніздова коробочка.

Поширення: льнянка широко поширена в Європі та Азії, зустрічається в Північній Америці. Росте на сухих грунтах на полях, пасовищах, засмічених місцях, по узбіччях доріг.

Збір і заготівля: квітучу траву льнянки зрізають майже біля самої землі, сортують, зв’язують у пучки і сушать, підвісивши в тіні.

Вирощування: льнянка розвивається в помірно поживному, сухому грунті на сонці. Розмножують навесні посівом насіння на постійне місце, або поділом з весни до осені.

Льнянка звичайна у народній медицині

Застосування: лікарські властивості льнянки поки погано вивчені, тому в науковій медицині її не використовують. У народній медицині настій і відвар трави льнянки застосовують як проносний, сечогінний і жовчогінний засіб при запорах, метеоризмі, захворюваннях печінки і нирок. Настій також використовують для промивання очей і полоскання горла. Зовнішньо у вигляді мазі, приготованої на свинячому салі або вершковому маслі, льнянку вживають при геморої, запаленні вен і шкірних подразненнях. Компреси і припарки з відваром льнянкі використовують при висипах, екземах, вуграх і фурункульозі.

Рецепти:

- приготування настою льнянки:
2 ст. л. подрібненої трави заливають 2 склянками води або молока, кип’ятять 20-25 хв і проціджують.

- настій:
1 ч.л. трави заливають у термосі 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хвилин, проціджують, залишок віджимають. П’ють по 1/3 або 1/2 ст. 3 рази на день за 30 хвилин до їжі як проносний, сечогінний або потогінний засіб. Курс лікування не повинен перевищувати 7-10 днів.

Протипоказання:
вагітність, індивідуальна непереносимість. Приймати з обережністю, тільки за призначенням і під контролем лікаря.

Цікаві матеріали: